Як ефективно повторювати нотатки

Ефективне повторення — це не перечитування зошита, доки кожен рядок не здаватиметься знайомим. Якщо конспект лекції вже є, корисна сесія має два завдання, і це не одне й те саме.

Спочатку доопрацюйте нотатки, поки ще пам’ятаєте, що саме пояснювали на лекції: розшифруйте скорочення, відновіть, який приклад куди належав, і перетворіть заголовок на запитання, на яке потім можна відповісти.

Потім пригадайте матеріал із цих нотаток. Закрийте сторінку й спробуйте відтворити ідею за підказкою, не підглядаючи. Потім відкрийте сторінку й перевірте себе. Пізніше поверніться й зробіть це знову.

Перечитування, виділення маркером і акуратне переписування можуть здаватися навчанням. Вони можуть створити відчуття, що матеріал уже знайомий, хоча ви так і не перевірили, чи можете пригадати самі ідеї. Коли нотатки перед очима, ідеї здаються вже відомими. Закрити сторінку й спробувати відтворити думку — краща перевірка того, що ви справді зможете пригадати згодом.

Практика відтворення знань зазвичай краще допомагає довше утримувати матеріал у пам’яті, ніж додаткове перечитування того самого матеріалу. Це не означає, що перечитування зайве, коли ви вперше розбираєте матеріал або перевіряєте себе після спроби. Але сесія, у якій ви жодного разу не закриваєте сторінку, — це слабка перевірка.

Нову систему конспектування будувати не потрібно. Потрібна сесія, яка проходить цей шлях цілком: одразу після лекції, пізніше і в екзаменаційний тиждень.

Що насправді означає повторювати нотатки

Повторювати нотатки — це використовувати зошит як джерело, з яким звіряєтеся, а не як текст, який просто читаєте.

У справжньому повторенні є перевірка: ви спробували відтворити механізм, пояснити відмінність між поняттями або дати визначення, не підглядаючи, а потім перевірили себе.

Повторення для вигляду дає відчуття: сторінка вся в маркерах, почерк акуратніший, ви вже бачили кожен заголовок від початку.

У опитуванні 177 студентів бакалаврату Вашингтонського університету в Сент-Луїсі студенти найчастіше називали перечитування нотаток або підручника; самоперевірку як основний метод згадували відносно небагато. Ця вибірка — не «усі студенти світу». Це корисний зріз типової звички.

Читання від початку зошита

Відкрити зошит із першої лекції й читати сторінку згори вниз — це повторне вивчення. Матеріал легко впізнати, коли наступне речення вже перед очима. Це поганий показник того, що ви зможете відтворити завтра.

Коли виділення стає всім заняттям

Великий огляд технік навчання оцінив практику тестування та розподілену практику як методи з високою практичною цінністю. Перечитування й виділення, хоч і популярні, отримали низьку оцінку практичної цінності як основні методи. Виділення може позначити те, що ви перевірите пізніше. Саме по собі воно ще не є перевіркою.

Переписування слово в слово

Переписати конспект в охайніший зошит — зазвичай те саме додаткове перечитування, лише з ручкою. Джерело весь час перед очима.

Натомість корисно переказати матеріал своїми словами й інакше його впорядкувати: стиснути, зібрати докупи, перетворити заголовки на запитання. Але лише якщо після цього ви закриваєте оригінал і перевіряєте себе. Якщо сесія закінчується в той момент, коли новий конспект виглядає охайно, ви лише переписали його. Ви ще не повторили.

Два завдання: доопрацювати нотатки, потім пригадати з них

Ці завдання часто змішують в одній сесії й називають це «повторюю конспект». Проблеми в них різні.

Доопрацювання стосується якості самих нотаток. Одразу після лекції LDR / CC і недомальована схема ще мають сенс. За два дні часто вже ні. Перегляд того ж дня корисний, бо контекст лекції швидко згасає — скорочення, який приклад куди належав, — а не тому, що 24 години є магічним числом для пам’яті. Корисні інтервали залежать від того, як довго матеріал потрібно пам’ятати. Повертатися до нотаток того ж дня часто варто саме для доопрацювання.

Пригадування вже стосується пам’яті. Коли нотатки вже придатні, питання в тому, чи можете ви відтворити ідеї, не підглядаючи. Це практика пригадування з нотатками, а не ще одне перечитування. Докладніше про техніку — там; тут це одне завдання всередині сесії.

Доопрацювання без пригадування лишає охайний зошит, з якого ви все одно не можете пояснити тему. Якщо пригадувати з недоопрацьованих нотаток, ви перевіряєте неясні записи. Спочатку доопрацюйте нотатки, а вже потім перевіряйте, чи можете пригадати матеріал.

Як провести сесію повторення

Одна сесія — один чітко визначений фрагмент. Не весь зошит.

1. Визначте обсяг. Одна лекція, один розділ або один механізм. Тиждень, за який накопичилося 12 сторінок хаотичного конспекту, — річ звичайна. Повторюйте лекцію про фотосинтез, а не «всю біологію».
2. Визначте завдання. Нотатки ще треба доопрацювати, чи за ними вже можна перевіряти себе?
3. Зробіть саме це.
   • Доопрацювання: заповніть пропуски, додайте пропущені приклади, перетворіть заголовки на запитання. Не пишіть відповіді поруч із підказками. Потім коротко проговоріть головне із закритою сторінкою.
   • Пригадування: закрийте нотатки, візьміть підказку, відтворіть ідею (вголос, письмово або схемою), відкрийте й перевірте.
4. Оцінюйте спробу, а не сторінку. Ви відтворили ідею, відтворили її з пропусками чи лише впізнали її, коли вона вже була перед очима? Впізнати матеріал, коли сторінка вже відкрита, — це не те саме, що пригадати його.
5. Вирішіть наступну дію. Виправити нотатку. Повернутися пізніше. Зупинитися. Не перечитуйте одразу весь фрагмент, щоб заспокоїтися після невдалої спроби. Перевірте те, що не вдалося, і на цьому завершіть сесію.

У експериментах із навчальними текстами складання запитань і відповіді на них перевершували перечитування. Великий власний банк запитань не потрібен, якщо є кілька добрих підказок. Заголовок може спрацювати; запитання зазвичай влучніше за нього. «Фотосинтез» — слабка підказка. «Чим світлові реакції відрізняються від циклу Кальвіна?» — краща. Відповідь лишайте в нотатках, не в колонці підказок.

Якщо контекст уже є, запитання «чому це так?» може поглибити повторення. Воно не замінює спробу пригадати саму ідею.

Після лекції, пізніше і в екзаменаційний тиждень

Той самий зошит. Інша сесія. Один наскрізний приклад: вівторкова лекція з біології про фотосинтез. У нотатках: PS = plants make sugar, LDR / CC, H2O → O2, ATP+NADPH → Calvin.

Після лекції: доопрацювати, потім коротко проговорити

Цей перегляд присвятіть доопрацюванню й уточненню записів.

Розшифруйте скорочення повними й зрозумілими формулюваннями. PS стає «рослини виробляють цукор». LDR і CC — це світлові реакції та цикл Кальвіна. H2O → O2 — кисень утворюється з води. ATP+NADPH → Calvin — ці продукти йдуть на фіксацію вуглецю.

Якщо записи надто скупі — ви написали LDR / CC і не можете відновити приклад викладача, — це вже корисний сигнал. Саме під час перегляду після лекції ви помічаєте, що записи неповні, поки ще можна спитати одногрупника, глянути слайд або дописати пропущений приклад. Чекати екзаменаційного тижня, щоб виявити, що механізму в нотатках ніколи не було, — запізно.

Перетворіть заголовки на запитання. Не перетворюйте всю сесію на переписування лекції в інший зошит.

Потім закрийте сторінку й проговоріть три-чотири головні тези. Те, що пропустили, виправляйте в самій нотатці. Це проговорювання може бути коротким. Його завдання — підтвердити, що доопрацьовані нотатки вже придатні, а не остаточно вивчити фотосинтез.

Пізніші повторення: спочатку пригадування

Коли повертаєтеся — наступного дня чи пізніше цього тижня — не починайте з читання від початку.

Закрийте нотатки. Візьміть підказку: «Поясніть, чим світлові реакції відрізняються від циклу Кальвіна». Відтворіть. Відкрийте.

Можливо, ви пам’ятаєте обидві назви, але плутаєте, на якому етапі кисень утворюється з води. Саме заради такої помилки сесія і потрібна. Виправте її. Не перечитуйте після цього всю вівторкову лекцію.

Повторення в кількох сесіях зазвичай краще, ніж зібрати все повторення за один раз. Точних універсальних інтервалів немає. Як розподіляти повторення в часі, не перетворюючи кожну сторінку на флешкартку, читайте в матеріалі про інтервальні повторення для нотаток. Крива забування нагадує: одна вдала спроба пригадати не гарантує, що ідею вдасться відтворити пізніше. Це не готовий розклад повторень.

Якщо кілька підказок уже є — користуйтеся ними. Якщо їх немає, вистачить назви лекції, щоб почати пояснювати, а потім перевірити себе.

Екзаменаційний тиждень: знайти прогалини

В екзаменаційний тиждень не починайте з першої сторінки зошита.

Список підказок — або назви лекцій — використайте, щоб виявити прогалини. Відтворіть. Перевірте. Працювати треба з тими фрагментами, які не вдалося відтворити. Перечитайте лише те, що не вдалося пригадати, потім знову закрийте сторінку.

Перечитування всіх нотаток створює відчуття знайомості з матеріалом і хибне враження, що ви це «вже бачили». Потрібен список ідей, які досі не вдається відтворити: чим відрізнялися LDR і CC; що означали рядки H2O → O2 і ATP/NADPH.

Зводити все повторення до одного довгого перечитування — це протилежний підхід. Кілька коротших сесій пригадування зазвичай перевершують один марафон із тими самими сторінками.

Cornell: Recite, а не самі колонки

Record (записування) відбувається під час заняття, а Reduce (формування підказок) і Recite (відтворення з пам’яті) — уже під час повторення. Конспект за методом Cornell стає системою повторення, коли ви закриваєте нотатки й відповідаєте з колонки підказок. Сам друкований бланк — ще не метод.

Якщо ви заповнили ліву колонку запитаннями, а потім перечитали праву, ви використали бланк Cornell для повторного вивчення.

Порада Cornell раз на тиждень коротко повертатися до старіших нотаток — це навчальна рекомендація, а не виміряний науковий результат. Беріть її як нагадування повернутися, а не як закон.

Для такого самоповторення не потрібен саме бланк Cornell. Закрийте будь-які нотатки. Заголовки чи запитання використайте як підказки. Відтворіть. Перевірте. Такі повернення можна також розподіляти в часі без флешкарток.

Коли перечитування ще має сенс

Перечитування доречне у двох випадках: коли ще немає чого пригадувати і коли ви перевіряєте себе після спроби.

Первинне засвоєння. Якщо лекцію так і не вдалося зрозуміти, спочатку розберіться в матеріалі на сторінці. Лише потім закрийте її й спробуйте пригадати.

Перевірка після невдалого пригадування. Відкрити нотатку після невдалої спроби — спосіб заповнити пропуск. Це перечитування заради перевірки, а не замість неї.

Доопрацювання. Читати власний хаотичний конспект, щоб переписати плутаний рядок, — це доопрацювання записів.

Що зазвичай не допомагає, коли цим обмежується вся сесія: ще одне читання згори вниз лише тому, що сторінка виглядає важливою.

Типові помилки

Плутати відчуття знайомості з повторенням. Сторінка виглядає відомою. Ідею ви не відтворили.

Переписування слово в слово. Охайність — це не пригадування.

Вважати виділення маркером основним способом повторення. Позначки лише готують перевірку на потім; самі вони ще не є повторенням.

Щоразу читати від початку. Особливо в екзаменаційний тиждень.

Писати відповіді поруч із підказками. Колонка підказок стає шпаргалкою.

Повторювати весь зошит як один фрагмент. Діліть матеріал на менші блоки.

Пропускати доопрацювання після лекції. Пізніше ви перевірятимете себе за нотатками, які вже не мають сенсу.

Вважати перегляд того ж дня єдиним повторенням. Доопрацювання не замінює повернення пізніше.

Як Yuhimo вписується в цей процес

У Yuhimo одиницею повторення залишається сторінка. Конспект лекції може лишатися звичайною сторінкою. Навчання необов’язкове: сторінку можна зробити навчальною, коли хочете повертатися до неї під час повторень, а не тому, що кожну нотатку треба запам’ятовувати.

Сесії повторення побудовані для пригадування: зазвичай ви бачите назву сторінки, питання й відповіді, якщо вони є. Спочатку спробуйте пригадати, потім відкрийте відповіді або саму сторінку, щоб перевірити себе. Питання — необов’язкові підказки. Yuhimo не ставить оцінку автоматично. Ви самі оцінюєте своє пригадування як Забув, Важко, Добре або Легко. Yuhimo використовує цю оцінку, щоб запланувати наступне повторення; оцінки — це сигнали для розкладу, а не бали.

Це та сама логіка сесії: нотатка лишається джерелом, пригадуєте ви самі, а Yuhimo планує наступне повторення на основі вашої самооцінки. Доопрацювання після лекції лишається на самій сторінці — розшифрувати скорочення, дописати пропущений приклад, перетворити заголовок на запитання — перш ніж використовувати сторінку для активного пригадування.

Скільки має тривати сесія повторення?

Достатньо довго, щоб завершити один чітко визначений фрагмент із реальною самоперевіркою. Зупиняйтеся, коли сторінку доопрацьовано й проговорено, або коли ви пригадали, перевірили й вирішили наступну дію. Сесія, яка триває далі лише тому, що лишилися сторінки для перечитування, — це якраз та звичка, яку тут варто замінити.

Чи потрібно перетворювати нотатки на флешкартки?

Ні. Щоб проговорити матеріал, вистачає нотаток, які вже є. Картки можуть допомогти, коли потрібно багато дрібних точних фактів. Для повторення конспекту лекції вони не обов’язкові.